Ти схилила голову в долоні,
Ти закрила очі і мовчиш...
Ти так вдячна завжди своїй долі,
А сьогодні пошепки кричиш...
Ти його зустріла і кохаєш,
Серце розривається твоє,
Почуттів таких ти ще не знаєш,
І здається, все от-от мине...
Ти ніколи не просила в неба,
Ні любові, ні щедрот землі,
Ти благали тільки дати сили,
Щоб усе, що випало, пройти.
А сьогодні, вперше, і в останнє,
Ти шепочеш про свою любов,
І в молитві є лише прохання,
„Дай його мені зустріти знов!”
Молитва
© Copyright: Елена Габайдулина, 2010
Свидетельство о публикации №210061801120
Свидетельство о публикации №210061801120
Рецензии
