Роздуми
Ти знаєш, є така наївна гра:
Заплющив очі і уже сховався
Від всього бруду, світу, майбуття,
Розплющив очі – щось нове дізнався.
Але життя чомусь напрочуд дивне –
Воно свої ж порушує закони...
А час так невблаганно плине.
Кудись далеко, поз всі кордони.
Нема там смутку, страху, ворогів,
А день такий неначе добра казка.
Там можна все, чого ти так хотів,
Про що недавно зовсім лиш дізнався.
На жаль, далеко дуже ця країна,
Проте нас двоє в світі божевіль.
Чи, може, то єпоха така дивна,
Що дуже мало щирих почуттів.
Зима 2005
Роздуми
© Copyright: Татьяна Кияшко, 2010
Свидетельство о публикации №210082401122
Свидетельство о публикации №210082401122
Рецензии
