Котру ніч не зімкнув очей.
Хміль тепер від хвороб лікує.
Проживеш і без мудрих вчень,
Але долю собі змарнуєш.
Не врятує цигарка. Дим.
Розчинився. Залишив запах.
все було, а тепер один
Сум вбиваєш в пустих принадах.
В тяжких згадках твій сенс життя,
В неможливості все забути.
Клята гордість. без каяття
твоє серце в кайдан закуте.
Прикро... плаче глуха стіна.
Її голос ввімкнув свідомість.
Прислухаєшся - то не вона,
То гітара від болю стогне.
***
© Copyright: Ксения Кава, 2010
Свидетельство о публикации №210092100981
Свидетельство о публикации №210092100981
Рецензии