Сказав всю правду, доля не скорилась,
Мабуть судилось зберегти у таємниці,
Може на сервері помилка появилась,
Й щирі слова лежать у нього на полиці.
А я хотів щоб просто ти дізналась,
Хіба багато я прошу, одне бажання,
Так щиро, як я в тебе, закохалась,
Не весь роман, хоча б оповідання.
Та що я, я нікчема, ти моя богиня,
Про тебе думаю як закриваю очі,
Для мене ти повітря й небо синє,
Без тебе вічними здаються дні і ночі.
Заповни мою порожнечу, ось моє бажання,
Й дозволь подарувати все своє кохання.
Сонет 3
© Copyright: Литвинець Микола, 2014
Свидетельство о публикации №214121000201
Свидетельство о публикации №214121000201
Рецензии
