Свобода на украинском

СВОБОДА

Гнітюче в душі серед байдужих стін.
Холод кліше, сутінь можливих змін.
Щось про свій затишок десь крізь пісні нудять
В ніч нагодовану до чорного дня.

Сірістю ніч манить вже день в вікні.
Сонце зійде, а може, що й більше ні.
Туди без любові йти, де без людей мости,
Нікого нема там, є лише ти.

Свобода, свобода, багато чи мало
Ти нам нашептала, якого ми роду.
Ні брЕхням, ні смерті, й життю не здаєшся.
Мов небо під серцем в душі моїй б'єшся .

Темний під'їзд, ще одного на дно.
Біль - біля ніг, та не згасає вщент.
І мов та смітниця ніччю країна ця
Попіл згрібає згаслих очей.

Сіриться ніч в хворім моїм вікні.
Здатись й лягти в сірість душі в мені.
Ні, я не зміг, прости, в мертве життя врости!
Ні, не воно в цій пригоршні.

Свобода, свобода, багато чи мало
Ти нам нашептала, якого ми роду.
Ні брЕхням, ні смерті, й життю не здаєшся.
Мов небо під серцем в душі моїй б'єшся .

(Автор: Юрій Шевчук.
Переклад: Володимир Брянцев)


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →