Дай телевiзору отдихнуть. Част. 2

- Дай телевізору отдихнуть!
Бували дні, коли Я міг дивитися УТН пів дня - так точно і все було цікаво
Вже тоді, в кінці-кінців 90тих, УТН були такими УТН, але канал ще продовжував вести гідну теле-програмну зацікавленість наряду з ОРТ; для мене, для дитини - обидва канали займали гідне та рівне місце в пантеоні ідейних джерел всього.

Неділя. Перші пів дня, до полудня, були якби тв-рутинними, але з особливим відблиском пам'ятності, післясмаку

"Березка" - телевізор був великим, кольоровим зі складною коробкою настройок каналів і приємною ледь видимою кнопкою включання, важкий.
Я пишався цим всім , як і його наявністю; пишався й унікальною антеною, яку до пори - зустрічав тільки три рази всього аж.

Да, те, що телевізор грівся і йому тре було "отдихать" - остивать, це правда.
Він в нас був один такий, унікальне багатство для всієї сім'ї, а інколи і для сусідів - коли з їх телевізором нещасно ставалася поломка. Понімаю.

Потім, вже під останню його еру, але тривалу, він став ретранслятором для ігор з Приставки. Навіть жалко його тепер. Хоча - хто тоді, окрім батьків за це думав!?
Чуть пізніше, батьки привезли з хутора два менші, чорно-білі телевізори.
Саме на них перейшла функція ретрасляція та монітору ігор, в основному. Чорно-білі телевізори були в рази надійніші та стійкішими за кольоровий, ще б пак - до цього, як їх перевезли, вони працювали ледь не з самого початку 70их і їм було нормально.


Част. 1: http://proza.ru/cgi-bin/login/page.pl