На концертi
Караїмська кенаса... От що побудували більш ніж сто років назад за проектом самого Городецького. Добре, що вона хоч у такому вигляді але збереглася до сьогодні.
Це приказка. Головною казкою у передріздвяний вечір став концерт, на якому виступав хор і де співали наші люди. Які такі люди? А невістка! Це вона запросила усю родину – батьків, чоловіка та дітей на концерт – «Валя Левченко та хор».
Людей прийшло багатенько, місць на всіх не вистачило. Самий малий з онуків, Гаврилко, сидів на руках у батька. Але головне в іншому: всій нашій компанії концерт дуже сподобався. Тобто у захваті були і виконавці, і глядачі.
Концерт закінчився і всі глядачі потихеньку пішли на вихід. Гаврилко у цьому натовпі самий маленький. Він відразу відчув недоліки малого зросту. Хто ж його внизу помітить? От і зачіпають хлопчика то один, то другий...
Гарний настрій Гаврилка почав падати на очах:
- Вони що, мене не бачать?
Після цього питання у повітря нічого не змінилось. Потім Гаврилко добавив в крещендо:
- Чого вони всі мене штовхають?!
А натовп не реагує. І от прийшла черга фортисімо, тепер вже зі сльозами:
- Знову штовхають!.. НІБИТО Я ЯКИЙСЬ ПРОЗОРИЙ!!!
В цей час все закінчилось і ми вирвались на свободу. Тепер можна було і посміхнутися, тільки щоб онук на нас не звернув уваги. Як би нам не було шкода Гаврилка, але гумор ситуації був не менший.
Свидетельство о публикации №225122601468
Сегодня прочитала об ужасающем бедствии в Киеве, люди греют кирпичи на газу, как во время блокады.
Ты как? Будет возможность - откликнись!
Ваша Лена 15.01.2026 14:40 Заявить о нарушении
Александр Алексеенко 2 15.01.2026 17:27 Заявить о нарушении