***

Міла Стеценко
Дідові поради
Я їхала до Одеси зі своїми думками та документами, які мені потрібно було терміново переоформлювати. Ну, думаю, хоч відпочину в автобусі від сільської роботи, а може і засну. Все ж таки дві години добиратися. Та не вдалося. На черговій зупинці підсів до мене дідочок. Сухенький, жвавенький, симпатичний, середнього зросту.
- Можна, доню, біля тебе примоститися?
- А як же, сідайте, будь ласка!
- Може хоч помолодію трохи!- засміявся чоловік.
Я посунулася ближче до вікна. Розмовляти та заводити знайомство мені геть не хотілося. Я була налаштована на відпочинок.
- Я - Василь Петрович, а вас, як величати?
- Дуже приємно, Людмила.
- А знаєш дочко, що означає твоє ім'я?
- Та колись знала, та вже забула.
- В тебе дуже гарне  ім'я. Людмила - означає людям мила. Мабуть ти багато людям добра робиш, ось тебе і люблять люди, чи не так?
- Та вже роблю добро, як тільки можу.
- Так, добро треба робити завжди, воно тобі відгукнеться сторицею. А відгадай, Людочко, скільки мені років, як думаєш?
Я уважно глянула на него, прикинула, хвилинку подумала тай випалила:
- Десь шістдесят сім, може шестьдесят вісім років?
- А ось і не вгадала. Мені доню, вже незабаром восемьдесят сім стукне!
В мене брови поповзли догори...
- Та невже? А ви чудово виглядаєте!
- Це тому, мила моя дівчинка, що я підтримую здоровий спосіб життя. Раніше дуже палив, дим з мене валив, як з кочегарки. Не встигав одну цигарку випалити. як за другу брався. А я й ще за комірець добре закладав.
І дідусь клацнув себе двома пальцями по шиї, показуючи мені цим, що вживав горілку.
Я засміялася, та повністю відкинула всі свої проблеми. Мій сон як рукою зняло, бо я відчула що поряд сидить добра, щира, світла та розумна людина.
- Як же вам, Василь Петровичу вдалося так гарно зберегтися? Ви виглядаєте набагато молодше своїх років?
- Дякую, доню, дуже дякую, бо я п'ю чисту воду, де тільки не повернуся, не чекаючи спраги. Це для мене перші ліки. Я тихенько ввімкнула диктофон в телефоні. Думаю розмова буде цікавою...
- Куди мене життя не вело, я завжди шукав криницю, джерело. Не пий, Людочко солодких та солоних (мінеральних)вод із пляшок. Перша роз'їсть тобі печінку, друга замурує судини. А якщо пиво любиш, то воно буде бродити в тобі, як у бочці. Цукор, сіль і білий хліб не вживай надмірно. Ще й четверта є біда - горілка, якщо вона візьме гору над людиною - буде біда. У земних плодах і зеленині тобі буде досить солі і солоду. Кожного ранку вживай мед з водою. І буде тобі радість, бо ти побачиш, що голова твоя буде світлою, а тіло легким.
Я з задоволенням прислухалася до розумних порад цього чоловіка та пожалкувала, що не прихватила з собою повербанк. А раптом сяде телефон?
- Якщо хтось із твоїх має тягу до тютюну - нехай жує гіркий болотний аїр, - продовжив мій сусід, - і взагалі - в усіх травах лікує гіркота. Кожного дня на твоєму столі місце овочам. Перший - буряк, немає на землі ліпшої їжі. Іж квасолю, гарбуз, ягоди, томати, перець, шпинат, салати, виноград, сливи, яблука...
М'ясо, якщо дуже кортить, їж. Але рідко. Свинина надмірно, дуже важка їжа, а тоненька скибка сала піде тобі на користь. Пий кисле коров'яче молоко. Запам'ятай, доню, кисле! Ковбасу, картоплю смажену, консерви, маринади - не їж. Моя їжа - це крупи, квасоля, зеленина. Просліди, Людочко, за звірами. Лев напхався м'яса - ледве суне, лінивий, а коник їсть овес і цілий день працює, воза тягне. Їж рибу, вона чистить людину і молодить,  як і вода. Звідки вона прийшла? З води. Риба, житній хліб, овочі та фрукти - це буде для тебе найкраща їжа! І симпатичний дідусь продовжував далі свою розмову бачачи мою зацікавленість. А я, близенько тримала телефон з працюючим диктофоном боячись нічого не пропустити.
- Якщо вже людина в літах не зашкодить трішечки винця чи ковток чистої горілки. Але не більше, ніж на палець - два в келишку, так, щоб лише рот сполоснути. Дуже корисно випити настоянку на хроні, часникові, глоді і ноготках.
А якщо не питимеш - нічого не втратиш. Багато питимеш - втратиш усе. Будь завжди в такому стані, щоб Богу не було огидно навідатися до Тебе.
Не забувай за горіхи. Горіх схожий на наш мозок. У ньому сила для мозку. І сила чоловіча.
Пий щодня олійки чайну ложку.
До людей будь рівно доброю і уважною. Кожен з них, навіть найпростіший, чомусь тебе навчить. Не роби з людей собі ні ворогів, ні друзів. І тоді не матимеш з ними клопоту.
- Ой, Людочко, мені вже й виходити треба.
- А телефончик можна ваш, Петровичу? Я вам обов'язково зателефоную.
- Звісно можна.
І дідусь завзято вискочив у Великій Долині залишивши мене зі своїми порадами...