Е i немае

Є і немає

св. Петра і Павла - гроза була, як завжди,  а акцентуація на святі була відсутня, якась занехаяність та господарські дребєдєні панували над моїми відчуттями протягом доби.
Наводив красу, з підходами,  та розчищав зарослі в своєму узліссі - там ростуть білі гриби і мої старання задля них особливо; тут головне не ідеалізувати, брати приклад з ділянок, поруч де все само собою красиво і доглянуто умовами довкола.
Якщо моя вічність проходитиме по цій пейзажній стежці мого узлісся - Я погоджуся, що це не дурно; Я по ній ходжу з 10го класу - так точно і трава обабіч гладить мої літні ноги, дуже ніжно, дуже м'якенька - майже як на Веретенівці, свого часу.
По воді плавали, під берег припливли двері - точніше,  це моя асоціація на ту доволі широку дошку.
Вдалося спілкуватися з Чарівницею. Представив їй дар тематику "в диму її існування", а потім намалював нову картину в часть її "Повітряний Колонат". І вистачить з обох. Кропиви надто багато понаростало між нами, а там іще отруйні і болючі мурашки: жовті, червоні, руді
Були в мене подруги і добрі знайомі. Але і їм своє - як окремим і чужим людям, вже чужим; тому і треба проживати "Тепер"-ишні моменти як живеться, по-настрою, прагненням і почуттями-відчуттями; Я писав про них свої присвяти, гарячі враження вірші - майже всі особи отримали свої Концепти, тобто "книги" в ст.розумінні.
І де ця дружба, де ті статуси "бойова подруга", "сумчанка моїх мрій", "чарівниця", "афіна" ітд.?
Але Я чекаю на кожну з них і радий всім, кожній з них - чомусь нам дано було дружить, знаться, пересіктися, притягуватися. Вони вільні,  вільний і я. Вітри зустрінуться.

Їх Сутності потім і не впізнають мою - бо ми всі виконуємо забуті рознарядки давніх наших рівнів Розуміння  та Пізнання.
2000 р. до н.е, 6000 р. до н.е., 400 р. нашої ери, 2028-ий чи 1946 ітп - смішнявки відносно наступного дво-тисяччя, але і наступне - таке ж саме. В нас тут нічого й не починалося- так, криваве дикунство: спочатку - вонюче-волохате дикунство, потім - недоучкове, а потім опять смердюче-криваве... ітд.
Я не застану 3096 рік. Але і там - кисло, як вже згадав в загальному поданні.

поміг жучку вибратися з казана з водою, як і осиному леву, як і вагітній миші - яку мучили коти, але не різали і не вбивали її, спас і відніс її подалі; черепаху - переставив її з колії на дорозі в кущі, трохи прибрав мусор в лісі - огидно, аж захотілося самому це кудись діти.
Фоток з весни неперебраних - вдоста: треба фоткать тільки на одну техніку, старатися бачити тільки Як є, бо минулі гострі часи потреби в моментах і самих моментів пройшли,  тепер пустка. Нічого, як буде - буде і мене це не турбує. А смисл? Його, їх, смислів і немає. Старійте, тітки, старійте.

2026-07-13