***

Олена Романова

***
Дивися, повертається зима,
І сипле снігом, у лице регоче,
Лякає вітром вітром навісна,
У люті зупинитися не хоче.

Та ти мене міцніше обіймай,
До себе пригортай, єдиний,
Удвох нас не здола вона,
Снігами не затьмарить очі.

Тепло твоїх гарячих рук
В морозі зігрівають любі очі.
В серцях у нас обох завжди весна,
Зими нас не злякають люті ночі.

Даруй мені тепло своїх обійм.
І серце зігрівай, мій милий,
І злість зими нам не страшна,
Любові полум’я згасить її не стане сили!

***
Бажаю, щоб ви були схожі с весною,
Прекрасною, ніжною та чарівною,
А ваше життя було схожим на диво,
І світлим і добрим, ясним і щасливим,

Щоб радість і щирість поруч ішли,
Все, що забажаєте, в дім ваш несли,
Щоб мами та доні всієї Землі
Щасливими кожної миті були!

Добра вам і любові!

Другие статьи в литературном дневнике:

• 22.04.2026. ***
• 21.04.2026. ***
• 20.04.2026. ***
• 15.04.2026. ***
• 13.04.2026. ***
• 12.04.2026. ***
• 11.04.2026. ***
• 03.04.2026. Переводы
• 02.04.2026. ***